- винятковий
- [виен'атко/вией]
м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
винятковий
Смотреть что такое "винятковий" в других словарях:
винятковий — а, е. Який становить виняток серед загальних правил. •• Винятко/ва економі/чна зо/на смуга відкритого моря шириною у 200 морських миль, яка межує з територією і в якій лише прибережна держава має право встановлювати особливий правовий режим.… … Український тлумачний словник
винятковий — (який нечасто трапляється серед кого / чого н.), особливий, надзвичайний, незвичайний, неабиякий; рідкісний, унікальний, безпрецедентний, екстраординарний Пор. видатний, незвичайний I, великий I, 3) … Словник синонімів української мови
винятковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
надзвичайний — 1) (дуже великий силою вияву, інтенсивністю чого н., завдяки чому вирізняється на загальному тлі), незвичайний, винятковий; незрівнянний (який важко порівняти при цьому з чим н.); надмірний, непомірний (який перевищує певну міру, норму);… … Словник синонімів української мови
Остап Вишня — Остап Вишня. Павел Михайлович Губенко (Павло Михайлович Губенко) … Википедия
виїмковий — I виїмк овий а, е, заст. Те саме, що винятковий. II в иїмковий а, е. Прикм. до виїмка 1) … Український тлумачний словник
виключальний — а, е. Який щось виключає. || діал. Винятковий … Український тлумачний словник
виключний — а, е. 1) Який становить виняток серед загальних правил; винятковий. 2) рідко. Надзвичайний у якомусь аспекті. || Дуже гарний. 3) Який поширюється тільки на кого , що небудь; єдиний; ексклюзивний … Український тлумачний словник
винятково — Присл. до винятковий … Український тлумачний словник
високий — а, е. 1) Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2) Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої небудь поверхні … Український тлумачний словник
